Жирафи – одні з найвідоміших і найдивовижніших мешканців африканських саван, але їхня унікальність не обмежується довгою шиєю. Ці тварини мають безліч фізіологічних і поведінкових особливостей, які не видно на перший погляд. У світі зберігається чимало цікавих фактів про жирафів, які ви могли не знати навіть при уважному спостереженні за ними в зоопарку чи на документальних відео. Саме тому варто зазирнути глибше в життя цих гігантів, щоб дізнатися про них більше через добірку захоплюючих і маловідомих фактів.
Серце жирафа створене витримувати неймовірний тиск
Жираф має одне з найпотужніших сердець серед ссавців, адже воно мусить перекачувати кров на висоту до двох з половиною метрів. Для цього серце виробляє тиск у два рази вищий, ніж у людини, а товщина його стінок сягає п’яти сантиметрів. Таке серце важить близько 11 кілограмів і працює безперервно, забезпечуючи мозок необхідною кількістю кисню. Без цієї адаптації тварина могла б втрачати свідомість кожного разу, коли піднімає або опускає голову. Внутрішня система клапанів у жирафа також допомагає регулювати потік крові й уникати гіпертонічних кризів.
Шия жирафа містить лише сім хребців
Хоч шия жирафа здається нескінченною, її будова майже не відрізняється від шиї людини. Усі ссавці, зокрема й жирафи, мають лише сім шийних хребців. У жирафів ці хребці значно видовжені, що створює ілюзію більшої кількості кісток. Кожен хребець може сягати довжини понад 25 сантиметрів. Незважаючи на таку довжину, шия лишається достатньо гнучкою для виконання важливих рухів, зокрема для догляду за шерстю або бійок між самцями.
Жирафи майже не сплять
У дикій природі жирафи сплять дуже мало – іноді лише 30 хвилин на добу. Їхній сон триває короткими уривками по кілька хвилин, і найчастіше вони дрімають стоячи. Таку поведінку пояснює висока вразливість перед хижаками. Лежачи жирафу важко швидко піднятися, тому тварина уникає глибокого сну. Дивно, але навіть за такої кількості відпочинку жирафи залишаються активними й здоровими.
У жирафів унікальні язики
Язик жирафа може сягати 45 сантиметрів у довжину й має темно-фіолетове або синювате забарвлення. Такий колір допомагає захищати язик від сонячних опіків, оскільки тварина проводить багато часу, витягаючи листя з високих дерев. Язик дуже гнучкий і пристосований до того, щоб обминати колючки акацій. Крім того, жирафи використовують язик для догляду за носом та вухами, що теж є частиною їхньої гігієни.
Шерсть жирафа має специфічний запах
На тілі жирафа розташовані спеціальні залози, які виділяють жироподібну речовину з різким запахом. Цей запах є природним інсектицидом і захищає тварину від паразитів і комах. Деякі вчені вважають, що аромат може також відігравати роль у соціальних сигналах між тваринами. Речовина містить сполуки, подібні до тих, що використовуються в милі або дезінфекційних засобах. Такий природний захист дає жирафам перевагу у суворих умовах савани.
Малюнок на шкірі жирафа є унікальним
Як відбитки пальців у людини, малюнок плям на тілі жирафа ніколи не повторюється. У кожної особини він індивідуальний і слугує способом розпізнавання у стаді. Вчені використовують фото-ідентифікацію плям для спостереження за конкретними тваринами в дикій природі. Також існують теорії, що візерунок допомагає регулювати температуру тіла. Темні плями мають розвинену мережу кровоносних судин, які сприяють охолодженню.
Жирафи спілкуються на ультранизьких частотах
Хоча здається, що жирафи мовчазні, насправді вони використовують інфразвук для спілкування. Це дуже низькі звуки, які людське вухо не може почути. Таке спілкування допомагає тваринам координувати дії вночі або на великих відстанях. За допомогою інфразвуку жирафи попереджають одне одного про небезпеку або сигналізують про намір з’єднатися в групу. Це ще одне свідчення складної поведінки, яку важко помітити без спеціальної техніки.
У жирафів є роги з хряща
На голові жирафа розташовані маленькі виступи, які нагадують роги, але насправді вони складаються з кістки, покритої шкірою. Ці структури називаються осикони і присутні у самців і самок. У самців осикони зазвичай товстіші, бо беруть участь у поєдинках за домінування. З віком ці “роги” заростають шерстю або можуть бути оголеними від частого тертя. Осикони також допомагають у терморегуляції та рівновазі.
Народження жирафа починається з падіння
Під час народження жирафеня падає на землю з висоти близько півтора метра. Це може виглядати небезпечно, але насправді такий удар стимулює перші вдихи й активізує м’язи. Жирафенята з’являються на світ уже з відкритими очима та можуть стояти на ногах менш ніж за годину. Вони швидко адаптуються, адже виживання у дикій природі потребує мобільності з перших хвилин. Така біологічна стратегія дозволяє малятам уникати хижаків одразу після народження.
Цікаві факти про жирафів допомагають інакше подивитися на цих незвичних мешканців савани. У кожній із цих тварин поєднується граційність, еволюційна досконалість і здатність до виживання у жорсткому середовищі. Завдяки науковим відкриттям ми можемо розширити уявлення про поведінку та біологію жирафів, які до цього здавалися простими й мовчазними. Спостерігаючи за ними тепер, ви точно згадаєте деякі з неймовірних фактів, які щойно дізналися.
